Богданова шкільна наука Подорожі Синдбада та інші арабські казки

Увага, роздрібне замовлення перераховується з націнкою, про що Вас сповістять. У період перших 2-3-х тижнів нового навчального року приймаємо переважно замовлення оптові на клас, паралель, групу. Роздрібні – розглядаємо у міру розвантаження нашого складу. Прохання поставитися з розумінням даної ситуації та після оформлення замовлення на сайті зв'язатися з менеджером для уточнення наявності товару та термінів виконання. Ми намагаємося приділити кожному увагу.

Якщо Ви не знайшли товар, повідомте нам на ел. пошту або зателефонувати: 063-465-77-15; 067-266-03-43
На  сайті розміщена лише мала частина продукції. Великий вибір тут: https://ychebnik.com.ua/ 10-річний досвід

Любий читачу! Книга, яку ти тримаєш перед собою, — відлуння тих давніх часів, коли у світі ще панувала магія. Знайшовши стару лампу, можна було випадково викликати всемогутнього джина. Граючись на вулиці з однолітками — несподівано зустріти чаклуна з далеких країн... Світ змінився, але вічні цінності залишилися. Наша книга — саме про них. Про боротьбу добра і зла, про підступність і благородство, боягузтво і звитягу. До збірки входять оповідання, що пройшли випробування часом: історії про Синдбада-мореплавця, Аладдіна та чарівну лампу, Алі-Бабу та сорок розбійників. Ці герої могли тобі зустрічатися і раніше — наприклад, на сторінках коміксів або на екрані телевізора. Однак лише у нашій книзі ти можеш ознайомитися з оригінальною версією тексту — вперше в Україні публікується прямий переклад з арабської мови. Тому тобі, дорогий читачу, випадає унікальна нагода познайомитися з відомими сюжетами у незмінному, автентичному вигляді — так, як ці історії жителі Близького Сходу передавали з уст в уста сотні років тому…

  Зміст

Розповідь
пРо цаРя ШагРіяРа
Розповідають — та лишень Аллах добре те
знає, — що в сиву давнину, за далеких часів,
владарював на островах Індії та Китаю цар Шагріяр. Він приводив до себе на ніч юну дівчину,
а вранці велів убивати її. Так тривало три роки.
В місті зчинився ґвалт. Батьки почали тікати зі своїми дочками, і тут не залишилося вже жодної дівчини. Аж ось настав той день, коли цар Шагріяр,
своїм звичаєм, наказав візирові привести йому
дівчину, і той шукав її, напитував, але так і не зміг
знайти. Тож подався він, стурбований і зажурений,
додому, боячися гніву царя.
А той візир мав дві дочки, напрочуд стрункі,
сповнені тонкої краси й чарівності. Старшу звали
4
Шагразада, молодшу — Дуньязада. Старша прочитала багато книг — це були літописи, життя давніх
царів, легенди й перекази про далеких предків. Кажуть, що вона зібрала тисячу книг про глибоку минувшину різних народів та багатьох поетів. Отож
вона, Шагразада, запитала батька:
— Що з тобою, татку? Я бачу, ти чимось заклопотаний і зажурений. Про це хтось із поетів писав:
Скажи сумному: «Не журись!
Не вік печаль триває, —
Минають радощі життя,
і смуток теж минає».
І тоді батько розповів дочці про той клопіт, якого
завдав йому цар.
— Ради Аллаха, татку, — вигукнула Шагразада, —
віддай мене заміж за царя, і тоді я або залишуся
жити, або стану викупом за дочок мусульман і врятую їх від нього.
— Заклинаю тебе Аллахом, не наражайсь на цю
смертельну небезпеку! — сказав батько.
— Але ж так має бути! — мовила Шагразада.
Тоді батько відвів її до царя Шагріяра.
А перед тим Шагразада намовила свою сестру,
що та має зробити:
— Я покличу тебе, ти весь час будеш при мені
в царській опочивальні і скажеш: «Сестро, поговори з нами, розкажи нам що-небудь, аби швидше
минула ця ніч». Тоді я розповім щось, завдяки
чому, з ласки Аллаха, настане наше визволення.
5
І ось візир привів до царського палацу свою
дочку Шагразаду. Побачивши його, цар зрадів.
— Маєш те, що мені потрібно? — запитав він у візира.
— Так, — відповів той.
І Шагріяр одразу ж наблизився до Шагразади,
але вона почала плакати, і він запитав її:
— Що з тобою?
— О царю, в мене є менша сестра, і я хочу попрощатися.
Тоді цар послав по Дуньязаду. Прийшовши до
сестри, вона привіталася, міцно обійняла її й сіла
біля ложа в ногах. Коли Шагріяр і Шагразада стали
розмовляти, Дуньязада сказала:
— Ради Аллаха, прошу тебе, сестрице, розкажи
нам що-небудь, аби швидше минула ніч.
— З великою охотою й радістю, якщо дозволить
наш найясніший цар.
І Шагріяр, який страждав від безсоння, охоче
погодився послухати якусь оповідку.
Упродовж тисячі й однієї ночі розповідала Шагразада цікаві історії цареві. За цей час дівчина народила від Шагріяра трьох хлопчиків, а коли скінчила розповідь, звелася на ноги і, поцілувавши
перед царем землю, сказала:
— О, царю часу, усіх епох прикрасо, я — твоя
рабиня, і ось вже тисячу й одну ніч, як переповідаю тобі оповідки про пращурів і стародавні повчання. Тож чи маю я право перед твоєю величністю висловити побажання?
7
І цар відказав їй:
— Кажи, Шагразадо, і ти отримаєш, що зажадаєш.
Тоді вона покликала няньок і євнухів і звеліла їм:
— Принесіть-но моїх дітей.
І вони хутко принесли їх, а то було троє синів,
один із яких ходив, інший повзав, а третій смоктав
груди. Тож коли їх принесли, Шагразада взяла їх,
поставила перед царем і, поцілувавши перед ним
землю, сказала:
— Ці діти — твої сини, царю часу, і я бажаю,
аби ти помилував мене заради цих дітей. Якщо ти
вб’єш мене, діти залишаться без матері і не матимуть жінки, яка б їх добре виховала!
Тут цар заплакав, притиснув дітей до грудей
і сказав:
— Клянуся Аллахом, Шагразадо, я помилував
тебе перш, ніж з’явилися ці діти, бо побачив, що ти
честива, благородна і богобоязлива. Нехай благословить тебе Аллах, твоїх батька, матір, рід і родичів
усіх. Закликаю Його у свідки, що я вже давно звільнив тебе від усього, що може завдати тобі шкоди.
І Шагразада поцілувала цареві руки й ноги, дуже
зраділа й вигукнула:
— Нехай продовжить Аллах життя твоє, примножить гідність твою і велич.
І царський палац сповнила радість, аж вихлюпнувшись у місто. То була ніч, що не вкоротшує
життя, світліша від дня. А на ранок цар від щастя
сіяв: він добро роздавав та за військом послав.
8
Коли ж воїни прибули, він нагородив свого візира,
батька Шагразади, гарним коштовним одягом
і сказав йому:
— Хай захистить тебе Аллах за те, що ти видав
за мене заміж свою благородну дочку, яка посприяла моєму каяттю в убивстві чужих дочок. Я достеменно переконався, що вона благородна, чиста
й розумна, й Аллах наділив мене від неї трьома синами. Тож хвала Йому за таку прещедру милість.
Потому він нагородив почесними одежами усіх
візирів, емірів та державних мужів і наказав прикрашати місто упродовж тридцяти днів. І жоден
із мешканців не витрачав на те ані власного диргема, — навпаки, всі витрати і сплати робилися
з царевої скарбниці. Місто як ніколи гарно прикрасили, барабани гриміли, флейти звучали, всі
музики грали, від царя дари приймали, жебракам
і нужденним милостиню роздавали. Цар не оминув
своєю щедрістю жодного підданого чи мешканця
держави.
І зажив він разом зі своєю челяддю у щасті й свободі, радості й насолоді, допоки не прийшла до них
Руйнівниця благ і Губителька сіромах. Тож хвала
Тому, Кого плинність часу не зачіпає, ніяка зміна
не вражає, Хто геть усюди поспіває, від Кого досконалішим ніхто не буває. Молитва і мир імамові
Його величі, панові всіх людей, господу нашому
Мухаммаду, який серед Його творінь є вінець,
через якого ми благаємо Аллаха про найліпший
кінець.

https://ychebnik.com.ua/

Viber 098-153-08-60

Почуємо, підкажемо, допоможемо